Кульова блискавка як окремий феномен природи

Факти про кульові блискавки

1. Вони бувають різних кольорів, наприклад, жовтуватого або зеленуватого. Але найчастіше спостерігаються сліпучо-білі.
2. Кульові блискавки поводяться непередбачувано, як жива істота. Деякі припускають навіть, що у них є розум.
3. Швидкість переміщення кульової блискавки у просторі може досягати 10 метрів в секунду.
4. Іноді вони просто зникають, а іноді й вибухають, руйнуючи все навколо.
5. З усіх природних явищ на Землі кульові блискавки досі залишаються найменш вивченим.
6. Свідки не раз спостерігали, як вони цілеспрямовано проникали в будинки через відкриті вікна та двері. Саме тому в грозу вкрай бажано замикати їх. Причина такого їх поведінки невідома.
7. Вчені підрахували, що щільність енергії у кульових блискавок, з урахуванням їх обсягу, досягає якихось абсолютно нереальних значень.
8. Найчастіше вони з’являються в грозову погоду, разом зі звичайними блискавками, але їх спостерігали і в інших умовах, наприклад, серед ясного дня.
9. У 1963 році в США звичайна блискавка вдарила в літак, після чого всередину салону невідомим чином просочилася кульова блискавка. Однак, вона так само швидко зникла, як і з’явилася, не заподіявши шкоди.
10. У Росії на кордоні Саратовської і Волгоградської областей розташована аномальна зона, в якій кульові блискавки спостерігаються частіше, ніж де б то не було ще на планеті — Медведицькая гряда.
11. Їх розміри варіюються від випадку до випадку, але, згідно інформації від свідків і очевидців, зазвичай вони коливаються від 10 до 20 см в діаметрі.
12. Імовірно термін життя кульової блискавки може становити від декількох секунд до декількох годин.
13. Незважаючи на свою назву, вони можуть мати не тільки кулясту форму.
14. За приблизними оцінками, температура кульових блискавок обчислюється тисячами градусів.
15. Ученим досі не вдалося відтворити кульову блискавку в лабораторних умовах.
    
    
16. Знаменитий вчений Георг Ріхман, друг і соратник Ломоносова, загинув при одному з експериментів. Вивчивши документи, що збереглися, сучасні дослідники прийшли до висновку, що його вбила раптово з’явилася і вибухнула кульова блискавка.
17. Ряд очевидців стверджує, що кульові блискавки можуть проникати крізь стіни, ніби їх там зовсім немає.
18. Перше задокументована згадка цього дивовижного природного явища датована 1638 роком.
19. Сучасні вчені висунули вже більше 400 теорій, які пояснили б природу кульових блискавок, але жодна з них до цих пір не доведена.

У 1954 році фізик Domokos Tar спостерігав блискавку в сильну грозу. Він описав побачене досить докладно. "Це сталося на острові Маргарет на Дунаї. Було десь 25-27 градусів за Цельсієм, небо швидко затягнуло хмарами і почалася сильна гроза. Поблизу не було нічого, де можна було б сховатися, поруч тільки перебував самотній кущ, який гнуло вітром до землі. Раптом приблизно за 50 метрів від мене в землю вдарила блискавка. Це був дуже яскравий канал 25-30 см в діаметрі, він був точно перпендикулярний поверхні землі. Десь дві секунди було темно, а потім на висоті 1,2 м з'явилася гарна куля діаметром 30-40 см. Вона з'явилася на відстані 2,5 м від місця удару блискавки, так що це місце удару було прямо посередині між кулею і кущем. Шар виблискував подібно маленькому сонцю і обертався проти годинникової стрілки. Вісь обертання була паралельна землі і перпендикулярна лінії «кущ-місце удару-куля». У кулі було також один-два червоних завитка, але не такі яскраві, вони зникли через частки секунди (~ 0,3 с). Сам куля повільно рухався по горизонталі по тій же лінії від куща. Його кольори були чіткими, а сама яскравість — постійної на всій поверхні. Обертання більше не було, рух відбувався на незмінній висоті і з постійною швидкістю. Зміни в розмірах я більше не помітив. Минуло ще приблизно три секунди — куля різко зник, причому зовсім беззвучно, хоча через шум грози я міг і не розчути ". Сам автор припускає, що різниця температур всередині і поза каналу звичайної блискавки за допомогою пориву вітру сформувала якесь вихровий кільце, з якого потім утворилася спостерігається кульова блискавка.

Дослідження блискавок

Досліди вчених

Дослідникам з Колорадо вдалося створити зі спеціально приготовленого розчину блискучі хмари плазми, кожна з яких існувала близько півсекунди.

У природі кульова блискавка може літати над землею, проникати в будівлі і навіть стрибати по рядах пасажирських сидінь у літаках.

Однак це явище таке рідкісне, що у вчених було дуже мало можливостей вивчити та зрозуміти його.

Дослідники з Академії військово-повітряних сил США сподіваються, що їхня нова технологія дозволить науковцям краще проаналізувати цей дивовижний феномен.

За деякими свідченнями, відомий фізик та винахідник Нікола Тесла умів відтворювати кульові блискавки у своїй лабораторії в Колорадо-Спрингс, де він працював у 1899-1900 рр. Але навіть якщо він справді робив це, то не залишив чітких описів свого методу, які б дозволили його нащадкам повторити такий дослід.

Люди, які бачили кульові блискавки, дуже по-різному описують їхній розмір, тривалість існування та характер руху.

Рис Філліпс, інженер-дослідник блискавок та ведучий наукової передачі, розповідає: "Принаймні для мене слово "блискавка" в цьому питанні нічого не пояснює. Те, що ми називаємо блискавкою, - це дуже швидкий розряд з однієї точки в іншу – наприклад, від хмари до землі (через складний процес, як прийнято вважати). А спостереження, про які йдеться в цьому дослідженні, не описують нічого подібного".

Щоб спостерігати за своїми творіннями, дослідники використовували надшвидкі відеокамери і виявили, що змінюючи кислотність розчину електроліту, вони можуть продовжити тривалість існування світляних куль.

А чим довше вони існують, тим більше часу мають вчені, щоб дослідити їхні властивості.

Окрім відеокамер, науковці використовували інші методи отримання зображень, щоб вивчити кулі в інфрачервоному спектрі та оцінити, як змінюються з часом їхня щільність і структура.

Стало відомо, що в кулях є водяна пара та діоксид вуглецю, а також інші, поки що нерозпізнані складники.

Дослідники визнають, що репрезентативність їхніх творінь залишається "відкритим питанням". Однак вони стверджують, що продовживши час існування куль та забезпечивши детальніше їхнє вивчення, вони відкривають можливості для пошуку більш переконливих тлумачень.

Історія блискавки

Історія дослідження блискавки

Дослідження блискавок бере свій початок ще з древніх цивілізацій. Ще давньоєгипетські вчені намагалися розкрити причини виникнення блискавок, але їхні міркування спочатку носили виключно міфілогічно-релігійний характери.

Згодом жреці використовували електрику атмосфери для одержання «небесного вогню» під час приношення жертв. З цією метою в єгипетських храмах будували високі дерев'яні щогли, оббиті мідними аркушами. Спеціальний пристрій збирав електричний заряд, достатній для того, щоб убити іскрою людину або тварину, принесену в жертву.

В наш час у австрійському місті Зальцбург створений унікальний науковий центр по вивченню блискавок.

Центр розміщений на горі Гайзберг і використовує у своїй роботі високу телесповіщальну вежу австрійського телебачення ОРФ. Наукові дослідження блискавок, як сподіваються, дадуть не тільки теоретичні, але і практичні результати. Для цього на горі Гайзберг змонтовані спеціальні “радарні пристрою по перехопленню блискавок”, а також відеокамера, яка здатна фіксувати на відеоплівці розряд блискавок зі швидкістю 1 тис. кадрів у секунду. Все це буде допомагати вченим при проведенні досліджень по вивченню природі цього феномену.

Кульова блискавка

Кульова блискавка – це загадкове явище природи, про спостереження якого повідомляється упродовж декількох століть. Уявлення про реальні властивості кульової блискавки складається на основі окремих випадків її спостереження, що дає змогу одержати інформацію про її властивості. Ось декілька коротких описів появи і поведінки кульової блискавки. „ … Була сильна гроза, звичайні блискавки били просто в землю, буркіт грому заглушував усі звуки, несподівано стало тихо – лише шуміла злива. Куля кольору слонової кістки, завбільшки з горіх повільно залетіла через кватирку. Увесь час, змінюючи напрямок і швидкість, вона „обстежила” усю кімнату і вилетіла в інше вікно…”Кульова блискавка може вільно проходити через металеві екрани, зачинені вікна і двері, не руйнуючи їх або проплавляючи у них отвори, проникати в ізольовані приміщення (у середину літаків, що летять). Аналіз багатьох спостережуваних подій кульової блискавки дає змогу описати її. Вона є світлим утворенням у повітрі здебільшого сферичної форми діаметром від 1 до 100 см. Час її життя від кількох секунд до хвилини. Кульова блискавка рухається як вертикально, так і горизонтально зі швидкістю від 1 до 10 м/с. Наприкінці свого існування вона може вибухнути, або погаснути. Інтенсивність свічення кульової блискавки у середньому еквівалентна свіченню лампочки розжарення потужністю 100 Вт. Однак її свічення нестаціонарне, і може мати різний колір. Кульова блискавка буває оточена гало, з неї можуть вилітати іскри. Крім того, вона є джерелом радіочастотного випромінювання.

Китайські вчені провели низку успішних експериментів зі спрямування грозових розрядів у задану точку земної поверхні, повідомило агентство Xinhua. Досліди проводились у східній китайській провінції Шаньдун спеціалістами з Академії наук КНР і Китайської академії метеорологічних наук.

Щорічно, за даними китайського метеорологічного управління, кількість загиблих і поранених від блискавок збільшується, збитки перевищують $120 млн. Під час грози різниця потенціалів між земною поверхнею і грозовою хмарою становить мільйони вольт. Коли і куди ця величезна енергія спрямується, передбачити дуже складно. Проте за допомогою спеціальних метеорологічних ракет можна спровокувати розряд атмосферної статичної електрики і спрямувати її в потрібне русло. Ця технологія вже використовується в США, Франції, Японії і Бразилії, зазначив один з учасників проекту вчений Чжан Іцзюнь. Провінцію Шаньдун обрали для проведення експериментів невипадково. Тропічні циклони, що регулярно надходять сюди, забезпечують широке поле для грозових досліджень. 

Теоретичні відомості " Про блискавку"

Статистика розрядів

Презинтація "Вплив блискавки на середовище"